- Международное название: Enoxaparin
- Фарм. группа: Антитромботические препараты
- ATС-код: B01AB05
- Условие продажи: по рецепту
ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
ЕКЛЕКСІЯ
(ECLEXIA)
Загальна характеристика:
міжнародна та хімічна назви: enoxaparin;
основні фізико-хімічні властивості: прозорий, безбарвний розчин;
склад: попередньо наповнені стерильні шприци із розчином еноксапарину натрію для ін’єкцій: 1 шприц містить 2000 анти-Ха МО/0,2 мл, що еквівалентно еноксапарину натрію 20 мг; 4000 анти-Ха МО/0,4 мл, що еквівалентно еноксапарину натрію 40 мг; 6000 анти-Ха МО/0,6 мл, що еквівалентно еноксапарину натрію 60 мг; 8000 анти-Ха МО/0,8 мл, що еквівалентно еноксапарину натрію 80 мг; 10000 анти-Ха МО/1,0 мл, що еквівалентно еноксапарину натрію 100 мг.
допоміжні речовини: вода для ін’єкцій.
Форма випуску. Розчин для ін’єкцій.
Фармакотерапевтична група.
Антитромботичні засоби. Група гепарину. Еноксапарин. Код АТС B01A B05.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Еклексія – низь комолекулярний гепарин із середньою молекулярною масою близько 4500 дальтон. На відміну від не фракціонованого гепарину, характеризується високою анти-Ха-активністю та слабкою анти-IIа-активністю, тому його антитромботична дія виражена значно сильніше, ніж антикоагулянт на. У профілактичних дозах Еклексія не призводить до суттєвих змін коагуляцій них показників, таких як час кровотечі, активований частковий тромбопластиновий час (АЧТЧ) і протромбі новий час, а також не впливає на агрегацію тромбоцитів і зв'язок фібриногену з тромбоцитами. При застосуванні лікувальних доз препарату може подовжуватися АЧТЧ і час кровотечі, проте ці зміни не знаходяться в прямій лінійній залежності від його антитромботичної активності, тому немає необхідності в моніторингу коагуляцій них показників для контролю ефективності і безпеки лікування Еклексією.
Фармакокінетика. Фармакокінетичні параметри еноксапарину натрію оцінювали за змінами анти-Ха- та анти-IIа-активності у плазмі крові при застосуванні концентрації 100 мг/мл. Максимальна анти-Ха-активність в плазмі крові відмічалася у період між 3 та 5 годиною і дорівнювала, в середньому, 0,16 МО/мл після введення 2000 анти-Ха МО і 0,38 МО/мл після введення 4000 анти-Ха МО. Максимальна анти-Ха-активність відмічалася на рівні 1,1 МО/мл при застосуванні еноксапарину натрію в дозі 1 мг/кг двічі на добу протягом 14 діб у пацієнтів із нестабільною стенокардією. Всмоктування еноксапарину натрію прямо пропорційне введеній дозі і має лінійний характер, біодоступність при підшкірному введенні наближається до 100 %, об’єм розподілу за анти-Ха-активністю становить приблизно 4,3 л. Метаболізм еноксапарину натрію відбувається у печінці шляхом десульфатації та де полімеризації з утворенням різновидів гепарину низької молекулярної маси зі значно нижчим біологічним потенціалом. Період напів виведення за анти-Ха-активністю - близько 4 годин при одноразовому введенні та 7 годин при повторному введенні. Анти-Ха-активність спостерігається до 24 годин після підшкірного введення 4000 анти-Ха МО еноксапарину натрію один раз на добу. Нирковий кліренс активних метаболітів дорівнює 10 %, загальна ниркова екскреція – 40 % дози препарату. У хворих з тяжкою нирковою недостатністю (кліренс креатині ну < 30 мл/хв) AUC (площа під кривою " концентрація - час") суттєво зростає (на 65 %) при повторному введенні 4000 анти-Ха еноксапарину натрію 1 раз на добу. Фармакокінетичні параметри у хворих з нирковою недостатністю, які перебувають на гемодіалізі, не змінюються.
Показання для застосування.
Профілактика венозних тромбозів і тромбоемболій у хворих після оперативних втручань.
Профілактика венозних тромбозів і тромбоемболій у терапевтичних хворих.
Лікування венозних тромбозів і тромбоемболій, у тому числі тромбозів глибоких вен нижніх кінцівок і тромбоемболії легеневої артерії.
Лікування гострого коронарного синдрому без підйому сегмента ST (нестабільна стенокардія та інфаркт міокарда без зубця Q).
Лікування гострого коронарного синдрому з підйомом сегмента ST (інфаркт міокарда з підйомом сегмента ST).
Профілактика утворення тромбу в системі екстракорпорального кровообігу під час гемодіалізу.
Спосіб застосування та дози.
Застосовують підшкірно. Не можна вводити внутрішньом'язово!
Профілактика венозних тромбозів і тромбоемболій у хворих після оперативних втручань. Пацієнтам із низьким та помірним ризиком розвитку тромбозів і тромбоемболій (наприклад, при загально хірургічних операціях) Еклексію застосовують по 20 мг (0,2 мл) підшкірно 1 раз/добу, перша ін'єкція виконується за 2 години до хірургічного втручання. Пацієнтам із високим ризиком розвитку тромбозів і тромбоемболій (наприклад, при ортопедичних операціях, в онкологічних хворих) Еклексію призначають по 40 мг (0,4 мл) підшкірно 1 раз/добу, першу дозу вводять за 12 годин до операції. Тривалість лікування звичайно становить 7 - 10 діб. Після реконструктивних операцій на кульшовому суглобі рекомендована тривалість лікування Еклексією - 3 тижні. За необхідності терапію продовжують доти, доки зберігається ризик розвитку тромбозу або тромбоемболії.
Профілактика венозних тромбозів і тромбоемболій у терапевтичних хворих. Для профілактики венозних тромбозів у хворих з гострими терапевтичними станами, що знаходяться на постільному режимі у зв’язку з тяжким станом, Еклексію призначають по 40 мг 1 раз/добу мінімум протягом 6 діб. За необхідності терапію продовжують доти, доки зберігається ризик розвитку тромбозу або тромбоемболії. У клінічних дослідженнях еноксапарин у зв’язку з цим показанням застосовувався до 14 діб.
Лікування венозних тромбозів і тромбоемболій, у тому числі тромбозів глибоких вен нижніх кінцівок і тромбоемболії легеневої артерії. Еклексію призначають по 1 мг/кг підшкірно 2 рази/добу або 1,5 мг/кг 1 раз/добу. Тривалість лікування в середньому становить 7 діб, але не менш ніж 5 діб. У клінічних дослідженнях еноксапарин у зв’язку з цим показанням застосовувався до 17 діб. Треба відразу ж почати терапію непрямими антикоагулянтами, при цьому терапію Еклексією необхідно продовжувати до досягнення достатнього антикоагулянтного ефекту, отже, міжнародний нормалізую чий коефіцієнт повинен дорівнювати 2,0 – 3,0.
Лікування гострого коронарного синдрому без підйому сегмента ST (нестабільна стенокардія та інфаркт міокарда без зубця Q). Еклексію вводять по 1 мг/кг підшкірно кожні 12 годин. Одночасно призначають ацетил саліцилову кислоту в дозі 75 - 325 мг або клопідогрель 75 мг 1 раз/добу, або їх комбінацію (Аспігрель). Тривалість терапії Еклексією становить 2 - 8 діб (до стабілізації клінічного стану хворого), але не менш ніж 2 доби. За необхідності терапію продовжують доти, доки зберігається ризик прогресу вання атеротромбозу. В клінічних дослідженнях еноксапарин у зв’язку з цим показанням застосовувався до 12,5 діб.
Лікування гострого коронарного синдрому з підйомом сегмента ST (інфаркт міокарда з підйомом сегмента ST). Еклексію застосовують по 1 мг/кг підшкірно кожні 12 годин, а в літніх хворих віком від 75 років – по 0,75 мг/кг кожні 12 годин. Одночасно призначають ацетил саліцилову кислоту в дозі 75 - 325 мг або клопідогрель в дозі 75 мг 1 раз/добу, або їх комбінацію (Аспігрель). При проведенні тромболітичної терапії фібрин специфічними (наприклад, альтеплаза) або фібрин неспецифічними (наприклад, Стрепталізе) фібринолітиками Еклексію вводять у період від 15 хв до або 30 хв після початку тромболітичної терапії. У клінічних дослідженнях еноксапарин у зв’язку з цим показанням застосовувався до 8 діб. За необхідності терапію продовжують доти, доки зберігається ризик прогресу вання атеротромбозу.
Профілактика утворення тромбу в системі екстракорпорального кровообігу під час гемодіалізу. Для профілактики утворення тромбу в системі екстракорпорального кровообігу при проведенні гемодіалізу доза Еклексії становить 1 мг/кг маси тіла. При високому ризику розвитку кровотечі дозу потрібно знизити до 0,5 мг/кг маси тіла при подвійному судинному доступі, або 0,75 мг/кг при одинарному судинному доступі. При гемодіалізі препарат слід вводити в артеріальну ділянку шунта на початку сеансу. Однієї дози, як правило, досить для 4-годинного сеансу, однак при виявленні фібринових кілець або при більшій тривалості процедури можна додатково ввести препарат з розрахунку 0,5 - 1 мг/кг маси тіла.
Пацієнти з нирковою недостатністю. У пацієнтів з легким (кліренс креатині ну 50 - 80 мл/хв) та помірним (кліренс креатині ну 30 - 50 мл/хв) порушенням функції нирок корекція дози не потрібна. У пацієнтів з тяжким порушенням функції нирок (кліренс креатині ну менше 30 мл/хв) Еклексія вводиться з розрахунку 1 мг/кг маси тіла 1 раз/добу з лікувальною метою і 20 мг 1 раз/добу з профілактичною метою. При проведенні гемодіалізу режим дозування змінюють.
Введення розчину. Ін'єкції бажано проводити в положенні хворого лежачи. Еклексію вводять глибоко підшкірно. Перед ін'єкцією не треба видаляти пухирці повітря зі шприца, щоб уникнути втрати препарату. Ін'єкції потрібно проводити по черзі в ліву або праву верхньобічну або нижньобічну частину передньої черевної стінки. Голку необхідно ввести вертикально на всю довжину в шкіру, утримуючи складку шкіри між великим і вказівним пальцями. Складку шкіри відпускають тільки після завершення ін'єкції. Не слід масажувати місце ін'єкції після введення препарату.
Побічна дія.
Кровотеча. Як і при лікуванні іншими антитромботичними засобами, при лікуванні еноксапарином у 0,01 – 0,1 % випадків спостерігався розвиток геморагічного синдрому, включаючи тяжкі кровотечі, за очеревинні та внутрішньо черепні крововиливи. При розвитку кровотечі необхідно відмінити препарат, встановити причину і почати відповідне лікування.
Тромбоцит опенія. У перші дні лікування може розвинутися оборотна а симптоматична тромбоцит опенія, яка не потребує відміни препарату. Менш ніж у 0,01 % випадків лікування еноксапарином спостерігався розвиток імунної тромбоцит опенії, котра в деяких випадках супроводжувалась тромбозами і ускладнювалась інфарктом внутрішнього органа або ішемією кінцівки.
Місцеві реакції. Після підшкірного введення може спостерігатися біль або гематома у місці ін'єкції. У деяких випадках у місці введення еноксапарину можливе утворення запальних інфільтратів, що містять препарат. Інфільтрати розсмоктуються через кілька днів, при цьому відміняти препарат не потрібно.
Інші. У 0,01 - 0,1% випадків лікування еноксапарином спостерігалися шкірні або системні алергійні реакції. Відмічалися випадки алергійного васкуліту (менше 0,01 %), що вимагало відміни еноксапарину. Можливе оборотне і безсимптомне підвищення активності печінкових ферментів.
Протипоказання.
Гостра тяжка кровотеча або високий ризик виникнення неконтрольованої кровотечі, включаючи нещодавно перенесений геморагічний інсульт.
Тромбоцит опенія у хворих із позитивним агрегацій ним тестом in vitro у присутності еноксапарину натрію.
Підвищена чутливість до еноксапарину, гепарину або інших гепаринів з низькою молекулярною масою.
Передозування.
Симптоми. Передозування Еклексії при парентеральному введенні може призвести до геморагічних ускладнень. При випадковому прийомі внутрішньо, навіть у великих дозах, всмоктування препарату малоймовірне.
Лікування. Як нейтралізуючий засіб показане повільне внутрішньо венне введення 1 % протаміну сульфату, доза якого залежить від дози еноксапарину, проте навіть при застосуванні великих доз протаміну сульфату анти-Ха-активність еноксапарину повністю не нейтралізується (максимально на 60 %). Протамін сульфат призначається з розрахунку 1 мг на 1 мг еноксапарину, якщо з часу його введення минуло не більше 8 годин, і 0,5 мг на 1 мг еноксапарину, якщо з часу його введення минуло більше 8 годин, або за необхідності введення повторної дози протаміну сульфату. Якщо ж після введення еноксапарину пройшло більше 12 годин, то застосовувати протамін не потрібно. Оскільки нейтралізація може бути тимчасовою внаслідок особливостей кінетики всмоктування низь комолекулярних гепаринів, дозу протаміну необхідно розділити на декілька ін'єкцій (від 2 до 4) протягом 24 годин. Максимальна доза протаміну сульфату - 50 мг. Якщо кількість введеного еноксапарину перевищує 50 мг, початкова доза протаміну сульфату не повинна перевищувати 50 мг. При застосуванні протаміну сульфату можливі тяжка гіпотензія і анафілактичні реакції, у тому числі фатальні, тому його застосування можливе тільки за наявності умов для надання відповідної екстреної допомоги.
Особливості застосування.
Еклексію, як і інші антитромботичні засоби, слід застосовувати з обережністю, з урахуванням співвідношення користі та ризику, за таких станів: бактеріальний ендокардит, порушення гемостазу, виразкова хвороба шлунка та дванадцяти палої кишки, неконтрольована тяжка артеріальна гіпертензія, діабетична ретинопатія, нейрохірургічні або офтальмологічні оперативні втручання, при одночасному застосуванні ліків, які впливають на гемостаз.
Мутагенність і канцерогенез. У дослідженнях на тваринах не спостерігалося токсичного впливу на плід і тератогенної дії еноксапарину. Немає даних, які засвідчують наявність мутагенної та канцерогенної дії еноксапарину у людей.
Вагітність і період годування груддю. У людей не спостерігалося проникнення еноксапарину натрію крізь плаценту у II триместрі вагітності, проте немає даних щодо I та III триместру. Не проводилося адекватних контрольованих клінічних досліджень, що дозволяють оцінити безпеку застосування еноксапарину при вагітності, тому застосування Еклексії при вагітності можливе тільки за життєвими показаннями, якщо очікуваний ефект перевищує можливий ризик. У разі необхідності застосування Еклексії жінкам у період лактації, на час лікування потрібно припинити годування груддю, оскільки немає достатніх даних щодо виділення еноксапарину натрію в грудне молоко.
Дитячий вік. Не встановлена безпека та ефективність застосування еноксапарину у дітей, тому застосування Еклексії у дітей можливе, якщо очікуваний ефект перевищує можливий ризик.
Літній вік. При застосуванні еноксапарину з профілактичною метою не спостерігалося зростання ризику кровотеч у пацієнтів літнього віку. При призначенні еноксапарину з лікувальною метою (особливо хворим старше 80 років) можливе зростання ризику кровотеч, проте це не є підставою для відміни Еклексії у пацієнтів літнього віку або коригування дози препарату. Рекомендується ретельне спостереження за станом пацієнтів. Коригування дози Еклексії у хворих віком від 75 років необхідне лише при лікуванні гострого коронарного синдрому з підйомом сегмента ST (інфаркт міокарда з підйомом сегмента ST).
Маса тіла. Після повторного підшкірного введення еноксапарину в дозі 1,5 мг/кг один раз на добу здоровим добровольцям з нормальною та надмірною масою тіла не було суттєвої різниці у фармакокінетичних параметрах. Після одноразового підшкірного введення 40 мг еноксапарину анти-Ха-активність була на 50 % віще у жінок з масою тіла менше 45 кг і на 27 % вище у чоловіків з масою тіла менше 57 кг порівняно з хворими з нормальною масою тіла. Отже, при призначенні лікувальних доз Еклексії, які розраховують на 1 кг маси тіла, немає необхідності коригувати дозу у хворих з нормальною та надмірною масою тіла. При призначенні Еклексії в профілактичних дозах, які визначають незалежно від маси тіла, треба враховувати підвищення анти-Ха-активності і ризику кровотеч у хворих з низькою масою тіла.
Гепарин індукована тромбоцит опенія. З особливою обережністю Еклексію призначають пацієнтам, в анамнезі у яких є відомості про тромбоцит опенію, спричинену гепарином, ускладненою тромбозом або без нього. Ризик імунної тромбоцит опенії, спричиненої гепарином, існує і при застосуванні низь комолекулярних гепаринів. Якщо розвивається тромбоцит опенія, то її звичайно виявляють між 5 та 21 днем після початку терапії. У зв'язку з цим рекомендується регулярно контролю вати кількість тромбоцитів до початку лікування Еклексією і під час її застосування. За наявності підтвердженого значного зниження кількості тромбоцитів (на 30 – 50 % порівняно з початковим показником) необхідно відмінити препарат і перевести хворого на інше лікування.
Спинномозкова, епідуральна анестезія та спинномозкова пункція. Як і при застосуванні інших антикоагулянтів, описані випадки виникнення спинномозкової гематоми при проведенні спинномозкової або епідуральної анестезії та спинномозкової пункції на тлі лікування еноксапарином з розвитком стійких або необоротних паралічів. Ризик виникнення спинномозкової гематоми знижується при застосуванні еноксапарину в дозі 40 мг та нижче і підвищується при збільшенні дози препарату, при використанні постійних епідуральних катетерів після операції або при застосуванні додаткових препаратів, що впливають на гемостаз. Ризик також підвищується при травматичній або повторній спинномозковій пункції. Для зниження ризику виникнення спинномозкової гематоми при епідуральній або спинномозковій анестезії на тлі лікування Еклексією, встановлення або видалення катетера повинно проводитися через 10 - 12 годин після застосування профілактичних доз препарату. У тих випадках, коли пацієнти одержують більш високі дози Еклексії (1 мг/кг 2 рази/добу або 1,5 мг/кг 1 раз/добу) ці процедури слід відкласти на 24 години. Наступне введення препарату повинно здійснюватися не раніше ніж через 4 години після видалення катетера.
Якщо лікар призначає антитромботичну терапію під час проведення епідуральної або спинномозкової анестезії, необхідне особливо ретельне постійне спостереження за пацієнтом для виявлення неврологічних ознак і симптомів, таких як біль у спині, порушення сенсорних та моторних функцій (заніміння або слабкість у нижніх кінцівках), порушення функції кишечнику та/або сечового міхура. Пацієнта необхідно проінструктувати про необхідність негайного інформування лікарю при виникненні вищеописаних симптомів. При виявленні ознак або симптомів, характерних для спинномозкової гематоми, необхідні термінова діагностика та лікування, що включає декомпресію спинного мозку.
Через шкірні коронарні втручання (ЧКВ). З метою зменшення ризику кровотечі з місця артеріальної пункції при проведенні ЧКВ у хворих з гострим коронарним синдромом катетер не слід видаляти протягом 6 - 8 годин після підшкірного введення Еклексії. Наступну дозу препарату вводити не раніше ніж через 6 - 8 годин після видалення катетера. За місцем введення необхідно спостерігати, щоб вчасно виявити ознаки кровотечі чи утворення гематоми.
Штучні клапани серця. Не проводилося адекватних контрольованих клінічних досліджень, які б дозволили оцінити ефективність і безпеку застосування еноксапарину з метою профілактики тромбозів клапанів у пацієнтів зі штучними клапанами серця, тому за необхідності застосування Еклексії у хворих зі штучними клапанами серця, в тому числі у вагітних, слід дотримуватися особливої обережності (ретельне спостереження за станом хворого і відповідними лабораторними показниками крові).
Взаємодія з іншими лікарськими засобами.
Необхідно дотримуватися особливої обережності (ретельне спостереження за станом хворого і відповідними лабораторними показниками крові) через небезпеку розвитку кровотечі у разі потреби застосування Еклексії з препаратами, що впливають на систему гемостазу: системні саліцилати (в т. ч. ацетил саліцилова кислота), не стероїдні протизапальні засоби (включаючи кеторолак), декстран, тиклопідин, клопідогрель, системні глюкокортикоїди, тромболітики, антикоагулянти, антиагреганти (включаючи антагоністи глікопротеїнових рецепторів). Не слід чергувати застосування Еклексії та інших низь комолекулярних гепаринів, тому що вони відрізняються за способом виробництва, молекулярною масою, специфічною анти-Ха-активністю, одиницями виміру та дозами. Розчин Еклексії не можна змішувати з іншими препаратами.
Умови та термін зберігання.
Зберігати при температурі не вище 25 °С у захищеному від світла та недоступному для дітей місці. Не заморожувати.
Термін придатності - 2 роки. Не застосовувати після закінчення терміну придатності, вказаного на упаковці.
Умови відпуску. За рецептом.
Упаковка. По 1 або 10 шприців у картонній коробці.
Венус Ремедіс Лімітед для Мілі Хелскере Лімітед, Великобританія
Хай Пойнт
Томас Стріт
Тонтон
Сомерсет ТА 2 6НВ
