preventavir
Разместить аптеку

Журниста инструкция и описание

  • Международное название: Hydromorphone
  • Фарм. группа: Опиоиды.
  • ATС-код: N02AA03
  • Условие продажи: по рецепту

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

ЖУРНІСТА

(JURNISTA)

 

Склад:

 

діюча речовина: гідроморфон;

1 таблетка містить гідроморфону гідро хлориду 8 мг, що еквівалентно 7,1 мг основи гідроморфону;

1 таблетка містить гідроморфону гідро хлориду 16 мг, що еквівалентно 14,2 мг основи гідроморфону; 1 таблетка містить гідроморфону гідро хлориду 32 мг, що еквівалентно 28,5 мг основи гідроморфону;

допоміжні речовини:

ядро таблетки: полі етиленоксид 200К, повідон К 29-32, магнію стеарат, заліза оксид жовтий (Е 172) - для таблеток по 32 мг, бутил гідрокситолуол (Е 321), полі етиленоксид 2000К, натрію хлорид, гідроксипропілм етилцелюлоза, заліза оксид чорний (Е 172), лактоза безводна, ацетат целюлози, полі етиленгліколь 3350;

оболонка: опадрай II червоний У-30-15595-А - таблетки по 8 мг, опадрай II жовтий У-30-12863-А - таблетки по 16 мг, опадрай II білий У-30-18037-А - таблетки по 32 мг;

прозора оболонка: опадрай прозорий У 8-1-19025-А; чорнила: опакод чорний N8-78-17715

Лікарська форма. Таблетки пролонгованої дії.

Фармакотерапевтична група.

Засоби, що діють на нервову систему. Аналгетики. Опіоїди. Код АТС N02А А 03.

Клінічні характеристики.

Показання.

Больовий синдром сильної інтенсивності.

Протипоказання.

Підвищена чутливість до гідроморфону або до будь-якого з компонентів препарату. Хірургічні втручання та/або захворювання, що можуть спричинити звуження травного тракту; «сліпі петлі» або кишкова непрохідність; гострий абдомінальний біль нез'ясованої етіології; бронхіальна астма; зниження функції печінки, дихальна недостатність, одночасне лікування інгібіторами МАО протягом 14 днів, одночасне лікування з бупренорфіном, налбуфіном або пентазоцином, кома. Період вагітності, знеболення переймів і пологів, годування груддю. Дитячий вік.

Спосіб застосування та дози.

Дозування залежить від характеру болю та стану пацієнта. З огляду на індивідуальну реакцію на опіоїди, рекомендується починати застосування препарату з мінімальної дози і потім   підвищувати до досягнення адекватного рівня знеболення.

Як і при застосуванні інших сильних опіоїдних засобів, слід розглянути можливість відповідної профілактики побічних ефектів (наприклад, запору).

Таблетки ковтають цілими, не розжовують, не ділять, не подрібнюють, запивають 1 склянкою води. Приймають в один і той же час щодня.

Препарат Журніста не слід застосовувати більше одного разу кожні 24 години.

Якщо пацієнт не прийняв регулярну дозу Журністи за графіком, він має бути проінструктований прийняти наступну дозу негайно і почати новий 24-годинний режим.

Для пацієнтів, які не застосовують опіоїди.

Для пацієнтів, які нерегулярно застосовують опіоїди, початкова доза не повинна перевищувати 8 мг кожні 24 години. Доза не повинна титруватися частіше, ніж кожні 2 дні.

Оскільки при застосуванні препаратів із контрольованим вивільненням активної речовини для досягнення адекватного рівня знеболення потребується більше часу, можна починати терапію препаратами у звичайній лікарській формі (гідроморфон або морфін), а потім перейти на відповідну добову дозу препарату Журніста. Коефіцієнти перерахунку доз при переході з одного типу препаратів на інший наведені у таблиці: (мг/добу попереднього опіоїду х коефіцієнт = мг/добу Журніста).

Попередній опіоїд         Пероральний попередній              Парентеральний попередній

опіоїд (коефіцієнт)                 опіоїд (коефіцієнт)

Морфін                        0,2                           0,6

Гідроморфон                        1                             4

 

Швидше за все, жоден коефіцієнт перерахунку не буде придатний для всіх пацієнтів через відмінності в індивідуальній чутливості хворих залежно від лікарських форм препаратів. Тому слід спочатку призначити рекомендовану початкову дозу препарату Журніста, а потім коригувати дозу під постійним наглядом лікаря.

 

Для пацієнтів, які регулярно застосовують опіоїди.

Початкова доза для пацієнтів, які регулярно застосовують опіоїди, розраховується, виходячи з попередньої добової дози І коефіцієнта перерахунку. Для інших (крім морфіну) опіоїдів спочатку розраховують еквівалентну добову дозу морфіну, а потім еквівалентну добову дозу препарату Журніста, враховуючи коефіцієнти з вищенаведеної таблиці.

Дозу препарату слід закруглювати до найближчої, кратної 8 мг (оскільки таблетки містять 8 мг, 16 мг, 32 мг діючої речовини).

Перед початком застосування Журніста слід відмінити всі інші опіоїдні аналгетики.

Препарат можна застосовувати разом зі звичайними дозами неопіоїдних аналгетиків або зі знеболювальними засобами.

Додаткова аналгезія.

Усім пацієнтам із хронічним болем разом із Журніста (1 раз на добу) можна призначати додатковий лікарський засіб для тимчасового зняття болю у вигляді препаратів з негайним вивільненням діючої речовини (наприклад, гідроморфон або морфін).

Для підбору дози використовується таблиця. Індивідуальні додаткові дози гідроморфону або морфіну негайного вивільнення не повинні перевищувати 10 - 25 % від добової дози Журніста (див. таблицю).

Рекомендовані початкові дози для додаткового знеболення

Добові дози Журніста, мг Доза гідроморфону негайного вивільнення, мг Доза морфіну негайного вивільнення, мг
8 2 10
16 2 10-15
32 4 20-30

 

Індивідуальний підбір дози і підтримуюча терапія.

 

Після початку застосування Журніста може бути потрібна корекція дози для досягнення оптимального балансу між рівнем знеболення і побічними ефектами опіоїдів.

Якщо біль посилюється або знеболення не достатньо, може знадобитися поступове підвищення дози. Дозу слід змінювати не частіше ніж через день. За необхідності добову дозу препарату можна підвищувати на 25 - 100 % від поточної.

Після стабілізації стану хворого при певній дозі препарату застосування цієї дози можна продовжувати стільки часу, скільки потрібне знеболення. Періодично слід переглядати потребу в цілодобовому знеболенні.

Літні пацієнти.

Пацієнти літнього віку часто мають декілька супутніх захворювань, тому їм слід починати застосування Журніста з обережністю і з меншої початкової дози.

Порушення функцій печінки і нирок.

У клінічних дослідженнях після одноразового прийому таблеток гідроморфону з негайним вивільненням активної речовини були отримані такі результати:

у хворих з печінковою недостатністю середньої тяжкості (7 - 9 балів за шкалою Чайлд-П'ю) максимальна концентрація гідроморфону в плазмі крові була приблизно в 4 рази вища, ніж у здорових людей, але період напів виведення не змінювався;

у хворих з нирковою недостатністю середньої тяжкості (кліренс креатині ну - 40 - 60 мл/хв) рівень гідроморфону був приблизно у 2 рази вищий, ніж у людей з нормальною функцією нирок, але період напів виведення не змінювався;

у хворих з тяжкою нирковою недостатністю (кліренс креатині ну < 30 мл/хв) рівень гідроморфону був приблизно в 4 рази вищий, ніж у людей з нормальною функцією нирок, а період напів виведення був у 3 рази більший.

Тому лікування хворих з печінковою недостатністю середньої тяжкості або з нирковою недостатністю слід починати при низькій дозі і під наглядом лікаря. При тяжкій нирковій недостатності також слід розглянути можливість збільшення інтервалу між дозами за такими хворими слід спостерігати для виявлення побічних ефектів опіоїдів також при проведенні підтримуючої терапії.

Припинення лікування.

У хворих, які мають залежність від опіоїдів і щодня приймають гідроморфон, різка відміна препарату може призвести до розвитку синдрому відміни. Тому за необхідності припинення застосування Журніста дозу препарату слід знижувати на 50 % кожні 2 дні до досягнення найменшої дози, і після цього лікування можна безпечно припинити. При появі симптомів відміни дозу слід трохи збільшити до зникнення ознак і симптомів відміни опіоїдів. Після такого зниження дози препарату слід відновити з більш тривалими інтервалами між зниженнями або з переходом на еквівалентну аналгетичну дозу іншого опіоїду для продовження зниження дози.

Побічні реакції.

Найчастішими побічними діями при застосуванні препарату були запор, нудота і блювання. Вони зазвичай минають після зменшення дози препарату і при застосуванні легких проносних або проти блювотних засобів. При застосуванні препарату можуть спостерігатися такі побічні явища.

Психічні розлади: поширені - безсоння, сплутаність свідомості, нервозність, нічні жахи, депресія, емоційні розлади, неспокій, галюцинації; непоширені - зниження лібідо, параноя, агресивність, плаксивість, млявість, толерантність до опіоїдів, дисфорія, ейфорія; рідко поширені – залежність.

З боку нервової системи: дуже поширені – сонливість, головний біль, запаморочення, поширені - порушення пам'яті, порушення уваги, тремор або мимовільне скорочення м'язів, порушення рухів, парестезії, гіпоестезія, седація, дизгевзія; непоширені – міоклонус, порушення координація, дискінезія, синкопе, дизартрія, розлади рівноваги, пригнічення свідомості, гіперестезія, енцефалопатія, когнітивні розлади, психомоторна гіперактивність, судоми.

З боку органу зору: поширені - помутніння зору; непоширені -   диплопія, сухість очей, звуження зіниць.

З боку органу слуху: поширені - вертиго, непоширені - шум у вухах.

З боку серцево-судинної системи: поширені - артеріальна гіпотензія, припливи крові тахікардія; непоширені – екстрасистолія, прискорене серцебиття; рідко поширені - брадикардія.

З боку органів дихання: поширені – задишка; непоширені - респіраторний дистрес, ринорея, гіпоксія, бронхоспазм, гіпервентиляція, чихання; рідко поширені - пригнічення дихання.

З боку травного тракту: дуже поширені - блювання, запор, нудота; поширені - сухість у роті, діарея, біль у животі, диспепсія, дисфагія, метеоризм; непоширені - здуття живота, геморой, анормальні випорожнення, закупорення кишок, дивертикул, відрижка, порушення моторики шлунково-кишкового тракту, перфорація кишок; рідко поширені - підвищення печінкових ферментів; рідко поширені – анальні тріщини, безоар, дуоденіт, непрохідність кишечнику, болісна дефекація.

З боку шкіри і підшкірної тканини: поширені - підвищена пітливість, свербіж, висипи; непоширені - екзема; рідко поширені - почервоніння обличчя.

З боку кістково-м'язевої системи: поширені - м'язові спазми, артралгія, біль у кінцівках; непоширені - міалгія.

З боку нирок і сечовивідних шляхів: поширені - затримка сечі, нетримання сечі, дизурія, розлади сечовипускання; непоширені - утруднене сечовипускання, полакіурія.

З боку ендокринної системи: непоширені - гіпогонадизм.

З боку метаболізму: поширені - анорексія, дегідрація; непоширені - посилення апетиту, затримання рідини, гіперурикемія.

Інфекції та інвазії: непоширені - гастроентерит, дивертикуліт.

З боку репродуктивних органів і молочні залози: непоширені - порушення ерекції, імпотенція, сексуальна дисфункція.

З боку гепатобіліарної системи: рідко поширені – жовчні коліки.

Загальний стан: дуже поширені – астенія; поширені - набряк, гарячка, синдром відміни опіатів, пірексія, біль, відчуття дискомфорту у грудній клітці, озноб; непоширені - нездужання, ускладнення при ходьбі, грипоподібний синдром, відчуття тривоги; рідко поширені – відчуття сп’яніння, відчуття гарячки і ознобу, зниження температури тіла.

Лабораторні показники: поширені - зниження маси тіла; непоширені – дихальна недостатність, знижений рівень калію в крові, підвищення рівня печінкових ферментів, збільшення рівня амілази крові; рідко поширені - зниження рівня тестостерону.

Також повідомлялося про випадки артеріальної гіпертензії, делірію, аменореї але частота їх виникнення не встановлена.

У деяких підгрупах пацієнтів може спостерігатися пригнічення дихання.

Передозування.

Симптоми: пригнічення дихання, сонливість, ступор, кома, зниження м'язового тонусу, відчуття холоду у кінцівках, звуження зіниць; іноді - тахікардія, артеріальна гіпотензія, набряк легень, шок, зупинка серця, аритмії.

Лікування. Проведення штучної вентиляції легенів. У разі нещодавнього передозування - промивання шлунка. При втраті свідомості І порушенні прохідності дихальних шляхів через назог астральний зонд вводять активоване вугілля (дорослим - 30 - 100 г, дітям - 1 - 2 г на 1 кг маси тіла). До першої дози активованого вугілля можна додати сорбітол.

Для лікування шоку і набряку легенів проводять підтримуючу терапію (кисень, судинозвужувальні препарати). При зупинці серця і аритмії може знадобитися масаж або дефібриляція серця. При сильному передозуванні застосовують специфічні антидоти, такі як налоксон та налмефен для регулювання пригнічення дихання (див. інформацію щодо призначення для певного антагоніста опіоїдів для належного використання). Ефект налоксону відносно короткий, тому слід ретельно спостерігати за хворим до стабілізації дихання. Гідроморфон виділяється протягом приблизно 24 годин. Це слід враховувати при призначенні лікування. Опіоїдні антагоністи не можна застосовувати за відсутності спричиненого опіоїдами клінічно значущого пригнічення дихання або при артеріальній гіпотензії. Опіоїдні антагоністи слід з обережністю застосовувати хворим із залежністю до гідроморфону, оскільки швидке усунення дії опіоїду, включаючи гідроморфон, може спричинити симптоми відміни.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Клінічних даних про застосування гідроморфону у період вагітності немає. Хоча у ході досліджень на тваринах не встановлено тератогенної дії, спостерігалася токсична дія на репродуктивну систему. Виявлено, що у тварин гідроморфон проникає через плаценту. Можливий ризик тератогенної дії на плід при застосуванні гідроморфону та інших опіоїдів під час вагітності не відомий.

Препарат не можна застосовувати у період вагітності І при переймах через порушення скоротливої здатності матки і ризику розвитку пригнічення дихання новонародженого. У новонароджених, матері яких лікувалися опіоїдами під час вагітності, можуть спостерігатися симптоми відміни.

У клінічних дослідженнях у грудному молоці людини виявлені низькі концентрації гідроморфону та інших опіоїдних аналгетиків. Тому препарат не можна застосовувати у період годування груддю.

Діти.

Препарат не рекомендується застосовувати дітям віком до 18 років через недостатню кількість даних про безпеку і ефективність засобу для пацієнтів цієї вікової категорії.

Особливості застосування.

Препарат може спричинити сильне зниження артеріального тиску у хворих з лабільністю артеріального тиску через зменшення об'єму крові або одночасного застосування фенотіазину і загальних анестетик ів.

У разі розвитку паралітичної кишкової непрохідності в період застосування препарату лікування слід припинити.

Порушення дихання.

Пригнічення дихання є несприятливим ефектом опіоїдів, який частіше розвивається при передозуванні, у літних пацієнтів, інвалідів та в пацієнтів із захворюваннями, що супроводжуються гіпоксією або гіперкапнією, коли навіть помірні дози опіоїдів можуть значно пригнічувати дихання. Журніста, як і будь-які інші опіоїди, слід з обережністю застосовувати для хворих зі значно зниженим резервом дихання або вже наявним пригніченням дихання, а також для хворих із хронічними обструктивними захворюваннями легенів. Хоча сильний біль протидіє пригніченню дихання, спричиненому опіоїдами, цей ефект може швидко проявитись, якщо біль раптово ослабне. Хворі, яким призначено проведення місцевої анестезії або інших методів переривання проведення больових імпульсів, не повинні приймати Журніста протягом 24 годин після процедури. Одночасне застосування гідроморфону та інших опіоїдних аналгетиків супроводжується підвищенням ризику розвитку дихальної недостатності. Тому при одночасному застосуванні інших аналгетиків важливо зменшити дозу гідроморфону.

Травми голови і підвищення внутрішньо черепного тиску.

Пригнічення дихання, спричинене опіоїдами, з накопиченням діоксиду вуглецю і вторинним підвищенням тиску спинномозкової рідини може бути значно посилене за наявності травми голови або підвищеного внутрішньо черепного тиску. Ефекти опіоїдів можуть маскувати неврологічні симптоми подальшого підвищення внутрішньо черепного тиску у хворих з черепно-мозковою травмою. У таких хворих препарат можна застосовувати тільки у разі крайньої необхідності і з особливою обережністю.

Травний тракт.

Як і інші опіоїди, гідроморфон підсилює тонус гладких м'язів, що супроводжується послабленням моторики травного тракту. При застосуванні опіоїдів часто спостерігаються запори. Хворим слід призначати лікарські засоби для профілактики запорів. У хворих із хронічними запорами слід проявляти особливу обережність.

Захворювання і лікування, які різко і сильно скорочують час проходження їжі через кишечник, можуть призводити до послаблення всмоктування гідроморфону при застосуванні Журніста і можуть спричиняти симптоми відміни у хворих, які мають фізичну залежність від опіоїдів. Застосування опіоїдів може утруднювати діагностику або змінювати перебіг гострого больового синдрому в животі. Тому перед початком лікування важливо переконатися у відсутності у хворого закупорки кишечнику і особливо кишкової непрохідності. Гідроморфон також може підвищувати тиск у жовчовивідних шляхах внаслідок спазмів у сфінктері Одді. Тому слід з обережністю застосовувати препарат для хворих із запальними або обструктивними захворюваннями кишечнику, гострим панкреатитом унаслідок захворювання жовчовивідних шляхів, а також у хворих, яким запланована операція на жовчовивідних шляхах.

Таблетка Журніста не деформується й істотно не змінює свою форму в травному тракті. Є поодинокі повідомлення про появу симптомів обструкції кишечнику після прийому лікарських форм препаратів, що не деформуються, хворими зі стриктурами кишечнику.

Особливі групи пацієнтів.

Препарат, як і всі опіоїдні аналгетики, слід застосовувати з обережністю і в низькій дозі для хворих із помірно вираженою або тяжкою нирковою чи печінковою недостатністю, недостатністю кори надниркових залоз, мікседемою, гіпотиреоїдизмом, гіпертрофією передміхурової залози і звуженням уретри. Слід також з обережністю застосовувати препарат для хворих із розладами центральної нервової системи, кіфосколіозом, токсичним психозом, гострим алкоголізмом, делірієм, судомами.

Порушення функцій печінки і нирок.

Лікування хворих із печінковою недостатністю середньої тяжкості або з нирковою недостатністю слід починати з низьких доз і під наглядом лікаря у період підвищення дози. При тяжкій нирковій недостатності також слід розглянути можливість збільшення інтервалу між дозами; за такими хворими слід спостерігати для виявлення несприятливих ефектів опіоїдів також при проведенні підтримуючої терапії.

Пацієнти літнього віку.

У хворих літнього віку існує більший ризик розвитку побічних ефектів з боку центральної нервової системи (сплутаність свідомості), шлунково-кишкових розладів і порушення функції нирок. Тому таким хворим слід з обережністю призначати препарат і початкову дозу зменшити. Одночасне застосування інших ліків, особливо трициклічних антидепресантів, підвищує ризик розвитку сплутаності свідомості і запорів. Літні пацієнти часто мають захворювання передміхурової залози і сечовивідних шляхів. Це може підвищувати ризик затримки сечі. При застосуванні опіоїдів літнім пацієнтам необхідно дотримуватись обережності.

Препарат слід з обережністю застосовувати хворим на алкоголізм та пацієнтам з різними формами медикаментозної залежності через підвищену частоту нечутливості до опіоїдів і розвитку психічної залежності таких хворих.

Під час лікування препаратом слід уникати вживання алкоголю. Препарат не можна різко відміняти.

Препарат містить лактозу. Хворі з рідкісною спадковою непереносимістю галактози, дефіцитом Лаппа або порушенням всмоктування глюкози/галактози не повинні приймати цей препарат.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні авто транспортом або роботі з іншими механізмами.

Препарат може впливати на здатність керувати авто транспортом і роботу зі складними механізмами. Цей вплив особливо ймовірний на початку лікування, після підвищення дози або зміни препарату.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Застосування опіоїдів разом з Інгібіторами моноамін оксидази (МАО-І) може спричинити збудження або пригнічення центральної нервової системи, артеріальну гіпертензію/гіпотензію. Препарат не можна приймати хворим, які застосовують МАО-І і протягом 14 днів після припинення ними терапії. Застосування гідроморфону разом з агон і стами/антагоністами морфіну (бупренорфіном, налбуфіном, пентазоцином) може призводити до ослаблення знеболювальної дії за рахунок конкурентної блокади рецепторів, і це може підвищувати ризик розвитку симптомів відміни. Тому такі комбінації не рекомендуються.

Застосування гідроморфону одночасно з препаратами, що пригнічують центральну нервову систему, зокрема, снодійними, седативними засобами, загальними анестетиками, нейролептиками і алкоголем може чинити адитивну пригнічу вальну дію, зокрема на дихання. Крім того, може спостерігатися артеріальна гіпотензія, виражена седативна дія і кома. Якщо такі комбінації необхідні, то слід зменшити дозу одного або обох препаратів.

Журніста, як і інші опіоїди, може підсилювати гальмівний вплив міо релаксантів на нервово-м'язову провідність і може підсилювати пригнічення дихання, спричинене ними.

Слід уникати одночасного прийому алкоголю, який підсилює седативний ефект гідроморфону.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Гідроморфон - напівсинтетичне похідне морфіну. Як і всі опіоїдні аналгетики, гідроморфон спричиняє фармакологічні ефекти, головним чином, у центральній нервовій системі та гладких м'язах, включаючи шлунково-кишкову систему. Ці ефекти спричиняються та опосередковуються через зв 'язування зі специфічними опіоїдними рецепторами. Гідроморфон проявляє, в основному, властивості агоніста ц-рецепторів і незначну подібність до к-рецепторів. Знеболю вання забезпечується зв'язуванням гідроморфону з р.-рецепторами у центральній нервовій системі. Гідроморфон при внутрішньому прийманні значно активніший, ніж морфін. Пригнічення дихання є наслідком прямої дії препарату на дихальний центр. Опіоїди можуть спричиняти нудоту і блювання шляхом прямої стимуляції хеморецепторів у задньому відділі довгастого мозку.

Фармакокінетика. Після одноразового перорального прийому препарату з тривалим вивільненням активної речовини концентрація препарату в плазмі крові поступово збільшувалася протягом 6 - 8 годин, а потім зберігалася стабільною протягом 18 - 24 годин. Максимальна концентрація досягалася в середньому через 13-16 годин. Це свідчить про очікуваний контрольований характер вивільнення гідроморфону і підтверджує можливість застосування препарату 1 раз на день. Середня абсолютна біодоступність гідроморфону після одноразового прийому препарату 8 мг, 16 мг і 32 мг коливалася в межах 22 - 26 %. Одночасне застосування препарату Журніста з жирною їжею не впливало на абсорбцію гідроморфону.

Концентрація гідроморфону в плазмі крові в рівноважному стані приблизно у 2 рази вища, ніж після прийому першої дози препарату; рівноважний стан досягається після введення четвертої дози. При багаторазовому застосуванні зміни фармакокінетики препарату не виявлено. При прийомі гідроморфону 1 раз на добу концентрація його в плазмі крові в рівноважному стані знаходиться в тому ж діапазоні, що й при прийомі препарату з негайним вивільненням активної речовини 4 рази на добу в тій же добовій дозі, при цьому добові коливання концентрації препарату в плазмі крові менші, ніж при прийомі препарату з негайним вивільненням активної речовини (відповідно 83 % і 147 %). У рівноважному стані площа під кривою «концентрація-час» гідроморфону при прийомі препарату Журніста еквівалентна його рівню при прийомі препарату з негайним вивільненням активної речовини.

Внаслідок технології OROS пролонгуючі властивості Журністи підсилюються у присутності алкоголю.

Фармацевтичні характеристики:

основні фізико-хімічні властивості:

таблетки по 8 мг: круглі, двоопуклі таблетки червоного кольору з маркуванням чорним чорнилом «НМ 8» з одного боку;

таблетки по 16 мг: круглі, двоопуклі таблетки жовтого кольору з маркуванням чорним чорнилом «НМ 16» з одного боку;

таблетки по 32 мг: круглі, двоопуклі таблетки білого кольору з маркуванням чорним чорнилом «НМ 32» з одного боку.

Несумісність. Дані відсутні

Термін придатності. 2 роки.

Умови зберігання.

Зберігати при температурі не вище 30 °С. Зберігати в недоступному для дітей місці.

Упаковка.

По 7 таблеток у блістері; по 1 або 4 блістери в картонній упаковці.

Категорія відпуску.

За рецептом.

Виробник.

АЛЗА Корпорейшн, США. Орто-МакНіл Фармасьютікал Інк.. США,

Місцезнаходження.

700 Еубанкс Драйв Вакавілл, Каліфорнія 95688, США.

1000 Роут 202, Раритан, Нью-Джерсі 08869-0602, США.