- Международное название: Mono
- Фарм. группа: Средства, применяемые при билиарной патологии
- ATС-код: A05AX10
- Условие продажи: Нет в продаже
IНСТРУКЦIЯ
для медичного застосування препарату
Піфламін
(Рiflaminum)
Загальна характеристика:
основнi фiзико-хiмiчні властивостi: таблетки, вкриті оболонкою, жовтого кольору, з двоопуклою поверхнею. На поперечному розрізі видні два шари;
склад: 1 таблетка містить піфламіну 125 мг;
допоміжні речовини: цукор молочний, целюлоза мікрокристалічна, магніюстеарат, тальк, м етилцелюлоза, титану двоокис, тропеолін 0.
Форма випуску. Таблетки, вкриті оболонкою.
Фармакотерапевтична група. Засоби, які застосовуються при захворюваннях печінки та жовчовивідних шляхів. Код АТС А 05А Х 10.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка. Гепатопротекторна дія піфламіну пов’язана з антиоксидантними, мембраностабілізуючими, протизапальними, метаболічними властивостями біологічно активних речовин (полі фенолів, амін окислот) трави гороху посівного, а також з їх нормалізую чим впливом на процеси жовчоутворення та жовчовиділення.
Фармакокінетика. Не проводились дослідження.
Показання для застосування. Піфламін призначений для патогенетичного лікування хронічних уражень печінки – гепатозів, гепатитів вірусного та токсичного походження.
Спосіб застосування та дози. При I стадії активності хронічного ураження печінки добова доза – 2 таблетки 3 рази на добу. Тривалість прийому 21 - 30днів. При середньому ступені активності захворювання курс лікування рекомендується продовжити до 45 днів. У дітей віком від 3 до 7 років призначають 1/3 таблетки 3 рази на добу; від 7 до 14 років – 2/3 таблетки 3рази на добу; старше 14 років – 1 таблетка 3 рази на добу. Вагітним та жінкам, щогодуюють груддю добову дозу зменшують у 2 рази. Препарат застосовують за 30 хвдо їжі, не розжовуючи і запиваючи невеликою кількістю води.
Побічна дія. Для терапевтичної дози не встановлена.
Протипоказання. Підвищена чутливість до будь-якого з компонентів препарату. З обережністю застосовувати у хворих на гіпоацидні стани шлунково-кишкового тракту. Дитячий вік до 3-х років.
Передозування. При застосуванні великих доз препарату потрібен контроль за станом печінки (прооксидантна дія полі фенольних сполук). При передозуванні препарату можливі біль у правому підребер’ї, відсутність або зниження апетиту, нудота, блювання, металевий смак або гіркота у роті, диспепсія, загальна слабкість, свербіж, підвищення температури.
Особливості застосування. Незважаючи на відсутність даних про несприятливий вплив піфламіну на організм жінки в період вагітності та годування груддю, на організм плода та немовлят препарат призначають лише за показаннями та під контролем лікаря.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Піфламін як полі фенольний препарат може утворювати комплекс з солями важких металів, втрачаючи при цьому свою фармакологічну активність. Препарат не можна призначати разом з альмагелем, препаратами вісмуту та лікарськими засобами, які містять важкі метали.
Умови та термін зберігання. Зберігати в недоступному для дітей, сухому, захищеному від світла місці. Термін придатності – 5 років.
